Лучшая подборка стишков про дружбу на украинском языке для детей дошкольного и младшего школьного возраста.
Про друга
Твій друг тобі віддасть усе:
і свій квиток на карусель,
і цвях, і ґудзик, і літак,
та не за щось – а просто так.
І збільшувальне скельце,
найкраще у дворі,
твій друг зі щирим серцем
тобі віддасть — бери!
І ти нічого не жалій —
ніколи і нітрохи!
І навіть м’яч футбольний свій
віддай, як друг попросить.
І посміхнеться друг тобі —
аж схочеться співати.
І ти подумаєш тоді:
«Як гарно — дарувати!..»
(Анатолій Костецький)
Читай также: Трогательная короткометражка о необычной дружбе, которая поможет преодолеть все жизненные невзгоды
Динамика популярности — Стихи о дружбе на украинском языке
Google Тренды это диаграмма для отслеживания сезонности ключевых слов. Этот график позволяет лучше понять сезонное изменение полулярности запросов по определенной тематике.
Значения приведены относительно максимума, который принят за 100. Чтобы увидеть более подробную информацию о количестве запросов в определенный момент времени, наведите указатель на график.
Друзі
Сумно хом’яку самому
ягідки збирати.
Може, запросити гнома,
хай виходить з хати?
Будуть сонячної днини
друзі серед лісу
класти ягідки малини
в кошики з меліси.
Секрет
Що зробити, щоб удвічі
торт здавався вам смачнішим?
Що зробити, щоб удвічі
кожний день для вас побільшав?
Щоб і радості, і щастя
вам було — аж ніде діти?
Тут — ніякою секрету!
Треба з другом все ділити!
(А. Костецький)
Читай также: Трогательная дружба приемного мальчика и собаки из приюта взорвала Интернет
Про дружбу
В житті усім потрібна дружба:
І для розваг, і для журби, й для служби.
Із другом легше в світі жити,
Але й дружити треба вміти.
Слід другові допомагати,
В пригоді завжди захищати,
Слід жарти друга розуміти
Й самому жартувати вміти.
Коли ж якесь нерозуміння,
Потрібно виявить терпіння.
При сварці – швидше помиритись –
Не варто з друзями сваритись.
(Вікторія Остапчук)
Вірні друзі
Гірко бідкалася білка:
як дістатися до гілки?
Вихід з теплого дупла
хуга снігом замела.
Білка підняла тривогу,
кликала на допомогу:
«Поспішайте-но сюди,
визволяйте із біди!»
Всі пташки, усі звірята
кинулися рятувати.
«Хто б на дерево заліз?» –
щиро клопотався лис.
Довго думали – гадали,
врешті дятла нагукали.
Дзьобом враз розбив тюрму –
це ж за іграшку йому!
Щоби труднощі долати,
добре вірних друзів мати.
(Інна Ковальчук )
Читай также: Пословицы и поговорки о дружбе на украинском языке
Фото: depositphotos
Стихи для детей с переводом на украинский
Синичка желтогрудая
Звенит пустой посудою –
В кормушке нет зерна…
…Насыплю ей пшена.
СИНИЧКА
Нема зерна у годівничці!
Так їсти хочеться синичці!
Так змерзла пташечка моя!
…Побільш насиплю їй пшона.
Ц Ы П Л Е Н О Ч Е К ( КУРЧА)
Наседка закудахтала –
Цыпленочек пропал…
…А он сидел под травкою
К У Р Ч А
Ой, квочка заквохтала!
– Курча моє пропало!
– Те ж сидячі під травкою
Так солоденько спало.
Р Ы Б А К
Окунь плавает в реке,
Удочка в моей руке,
На крючок надет червяк.
…А я маленький рыбак.
РИБАЛКА
В річці рибка окуньок,
У руці моїй сачок,
Вудлище, як палка.
…Я малий рибалка.
Д Р А К О Н Ч И К
А я маленький дракончик
Есть на шапочке помпончик,
У меня богатства мира.
…Все дракончики банкиры.
Д Р А К О Н Ч И К
Я – малесенький дракончик!
Є на шапочці помпончик.
Зодягнув сюртук красивий,
Заховав всі гроші в скрині.
…О, багатий я дракон!
А з грошима поряд трон.
Хрюшки, как дети, все любят поспать,
Любят они по садочку гулять,
Любят они пяточком покопать,
Острым копытцем о дверь постучать.
Вот они милые свинки: «Хрю-хрю!»
…Розовых хрюшек я очень люблю!
Свинки, мов діти так люблять поспати!
Люблять вони по садочку гуляти!
Носиком люблять земельку порити!
…Як мені свинок малих не любити!
У уточек мягкие крылья,
У уточек нежное брюшко,
Их любит девчонка София,
Их любит мальчишка Илюшка.
Какая веселая доля!
Какое пушистое брюшко!
Какая счастливая Соня,
Что счастлив братишка Илюшка!
У качечок пухнастенькі крила,
У качечок ніжненька грудка,
Їх люблять маленька Софійка,
Її брат малятко Андрійка.
У діток щаслива доля!
Щасливі Ілля и Соня,
…Андрійко качок не боїться,
Вони ж е домашня птиця.
Наша Соня спать не любит,
Утром всех она разбудит,
Станет коврик выбивать,
Застилать свою кровать.
Приведет весь дом в порядок,
Выдернет сорняк из грядок.
Соня Солнышком сияет.
Соня МАМЕ помогает.
Спати Сонечка не любить,
Ранком всіх вона розбудить,
Стане килим вибивати,
Ліжко гарно застеляти.
В хати наведе порядок,
Будяки зірве зі грядок.
…Соня сонечком сіяє!
…С радістю допомагає.
Розочкой алой Катюша цветет,
Всюду с собою веселье несет,
Книги читает и песни поет,
Доброю девочкой Катя живет.
Любит Катюша бабусю свою:
— Бабушка, песню тебе я спою.
Как хороша Украина моя!
Как зелены и прекрасны поля!
Желтая осень! Вся в белом весна!
…Умная Катя! И ОЧЕНЬ честна!
Добрая Катя! И ОЧЕНЬ умна.
Славная девочка Катя моя!
С Ч А С Т Ь Е
Яркая косыночка,
Девочка тростиночка
Парню улыбается –
Светлячки-глаза.
А сама так светится,
Будто изумрудная,
На плече у девочки
Русая коса.
Вот ромашка белая –
Счастье нагадается,
Заискрился весело
Бриллиант росы,
А с ресниц девчоночьих,
Видимо, от радости,
Катится хрустальная
Капелька слезы.
Світленька хустиночка,
Дівчинка – зориночка,
Хлопцю посміхається.
…Боса по росі!
А сама так світиться,
Мов перлинка міниться,
Стрічка переливчаста
В русої косі.
Ось ромашки – квіточці!
…Щастя нагадається!
Заіскрився весело
Ізумруд роси.
А по щічках дівчинки,
( то ж, мабуть, від радості)
Кришталева котиться
Крапелька сльозИ.
У Ч И Т Е Л Ь Н И Ц Е
Ничего совсем не знала
Я – ни буквы, ни слова.
Не читала, не писала,
Будто крот слепой жила.
— Вы мои открыли глазки!
Напишу о Вас я сказки.
Нічогісінько не знала,
Мовби кріт сліпий жила:
Не читала, не писала,
Бо була зовсім мала.
Очі Ви мої відкрили,
Відростили мої крила.
…Дякую за вашу ласку.
…Напишу о Вас я казку.
Дождик! Дождичек грибной!
Капай! Капай! – песни пой.
…Чтобы листья зеленели,
Фрукты, овощи созрели,
Почва влагой напивалась,
Солнце в лужицах смеялось.
Ах ты, дождичек, мой друг!
Сколько радости вокруг!
Дождик! Дождичек родной!
Весь в грязи иду домой!
Сапоги не буду мыть!
Не устал, чтоб дождик лить!
Дощик! Дощичок стрибай!
Та земельку поливай!
Щоб пшеничка зеленіла!
Красне яблучко поспіло!
Абрикосі наливались!
…И хлоп’ятам все дісталось!
Додавай усім снаги!
Скільки щастя навкруги!
Дощик! Дощичок, стрункий!
Всі в грязюці чобітки!
…Чобітки не стану мити,
Не стихав щоб дощик лити!
Ой, поважний наш директор!
У костюмі, з ним портфель.
Пролетіло швидко літо,
Завтра в школу! – перший день.
Буду вчитися я гарно,
Щоби все про все пізнать.
Щоб життя пройшло не марно.
…Щоб директором теж стать.
Кая я узнаю объёмы посуды?
И расстоянье отсюда досюда?
Как я узнаю, сколь весит пирог?
Чем мне отдать свой копеечный долг?
Как я монеты свои сосчитаю?
…О, математику я уважаю!
З нею я розмірі можу всі знати,
Цифрі до цифри я можу додати,
Скільки затягне на вагах пиріг,
З нею відміряю відстань доріг.
Зможу борги копійчані віддати,
Всі негаразді поможе владнати,
З нею я зможу життя покохати.
…О, математика! – ходимо до хати.
Слово мягкое такое,
Будто облака пушок.
Тайны атома откроет,
Формул целый в ней мешок.
Объяснит строенье соли,
Чем загадочен уран.
…Учи химию, мой милый!
…Не сказали, чтоб – болван.
Складнощі розкриє враз,
Таємниці всі розвіє.
Золото яке у нас?
Що ж таке вода? Повітря?
…Формул повний в ній лантух!
…Хімія! – наш кращий друг.
ОТКУДА ПЕЧЕНЬЕ НА НАШЕМ СТОЛЕ?
Сяйне зоря із піднебесся,
І соловейко заспіва,
Росії він затягне пісню,
До неї в нас любов жива.
Російське вільнеє роздолля!
Багата на врожай земля!
О, хлібодарна щедра доля!
…Все це Вітчизнонька моя!
Благоухание России
Из нежных веточек берез,
Из необъятной мглы и сини,
Из ясных глаз, из ярких звёзд.
Благоухание России
Из жёлтых спелых колосков,
Что хлебный дух вокруг разлили…
…От изобилия цветов.
От васильков, полыней горьких,
От чабреца и медуниц,
От сёл, разбросанных по взгоркам,
От добродушных русских лиц.
Благоухание России
От плодородности её.
…Любовь к ней будто бы вонзили
Мне в сердце русское моё!
Р О С І Я
Духмяні запахи Росії
З березових гнучких гілок,
З роздолля сонця, мли и сині,
З очей яскравих і зірок.
Духмяні запахи Росії
Від моря жовтого пшениць,
Де вітер хлібний дух розвіяв,
Від селищ, і від гарних міст.
Духмяність запахам Росії
Земля родюча придає,
Любов до неї палко гріє
Російське серденько моє!
Р У С С К И Й Я З Ы К
Р О С І Ї С К А М О В А
Мова російська ти жолудем стиглим,
Сяєш! Не скиглиш и звуки не рвеш.
Стрімко зринаєш ти лебедем білим.
Ти у польоті нестримнім живеш.
Мова напрочуд гучна і наївна,
Рівних немає по силі души,
Наспів ліричній, тонкий, переливний;
Суворий та гнівний – не терпить брехні.
Мова російська! – Прозоре джерельце!
В озеро горне латаття своє.
Прадідів мовлення в нашому серці.
…Чиста криниця! – напитись дає.
ВЕСНА!
Завтра перший день весні!
Як радіє сонце!
Гріє все воно сильніше,
Та глядить в віконце.
Вишня у вікна стоїть,
Бруньки набухають,
Вишня скоро розцвіте,
Квіточки заграють.
В О Р О Б Е Й
Ты чирикай воробей!
Прыгай ты по лужам!
И сапожек не жалей –
Не вернуться стужам.
В поле вышел хлебороб!
Он пшеничку сеет.
Не ругает воробья,
Что петь не умеет.
Цвіринчи, горобчик, мій,
Плюхайся в калюжах,
Чобіточок не жалій,
Мій веселій друже.
В поле вийшов хлібороб,
Він пшеничку сіє.
Він не сварить горобця.
… Співати не вміє.
П О Д С Н Е Ж Н И К
Синенький подснежник! –
Прячусь я в листве.
Солнышко пригреет,
Даст дорогу мне.
Буду улыбаться,
Пахнуть и цвести,
Разольюсь лазурью –
Глаз не отвести.
Пролісок маленький, схований в листві,
Сонечко пригріє, уклонюсь весні.
Буду посміхатись, пахнути, цвісти,
…Розіллюсь смарагдом, погляд не звести!
М А М Е
Солнца лучик на окне! –
Мама мир открыла мне:
Быстро бегать я могу!
Рвать ромашки на лугу!
Свежим воздухом дышу! –
Помочь Мамочке спешу
Мама! – добрая моя.
Я – помощница твоя!
Сонця промінь на вікні,
Мама світ дала мені!
…Швидко бігати я можу,
Мами рідній допоможу.
– Мамо! – любенька моя.
Помічниця я твоя!
ЗДРАСТУЙ ОСІНЬ! ЗДРАСТУЙ ШКОЛА!
Ой, яке ж то довге літо!
Вересневих днів я жду,
Час летить яскравим світлом,
Й зникає на льоту.
Здрастуй школа, – мій учитель!
Здрастуй, Петрик! Та Івась!
Школа байдиків не любить.
…Працювати учить нас.
Котик хочет в 1-й класс!
Я ему рюкзак припас.
Положил в него тетрадь,
Чтоб учился кот писать.
Чтоб учился он считать.
Чтоб учился он читать.
…Хочет кот учёным стать.
Котик хоче в перший клас,
Я йому рюкзак припас,
Не забув і зошит дати,
Щоби вчився кіт писати.
Книги щоб умів читати,
Гроші вчився рахувати.
…Хоче кіт мій вченим стати!
На опушках, на пригорках
Веселилась осень звонко!
Эхом счастья отзывалась,
В позолоту наряжалась.
Ткала яркие одежды,
Чтобы сбылись все надежды.
А надежды удалые,
Как листочки золотые,
Трепетали, отрывались,
Вновь весною возвращались.
Дзвінко осінь святкувала!
Відгуком вона лунала!
Одяг свій яскравий ткала!
Позолоту наряджала!
О, щасливі ті надії!
Вмісті з осінню дзвонили!
Мов би кулі улітали.
…А весною відростали.
Гаю плащик золотий,
І барвиста ковдра листя,
Хвилею у день ясній
Заблищала осінь в Місті.
Підрум’янила боки
Яблук стиглих, груш духмяних,
Одімкнула скринь замки
Повні хусточок багряних.
…Гомін птахів, вітру свист,
Поспішають в вирій зграї.
…Розстилається батист
По чугуївському краю.
О С Е Н Ь В П Я Т Н И Ц К О М
ОСІНЬ В ПЯТНИЦЬКІМ
Ах, зима! Яке ж це диво!
Квіти із сніжинок скрізь!
Все біленьке і красиво!
…Дім гарнесенько умивсь.
На деревах шапки снігу,
А на стріхах – ковпаки,
Переливи льоду світла
Так величні і пружки.
Танцюристками сніжинки,
Вальс і танго і фокстрот.
Ах, чудові скрізь малюнки!
Ах, веселий хоровод!
Деревьев белые накидки,
Как будто платья из парчи,
В узорах лёгкие снежинки,
И света нежные лучи.
Из снега мягкая перинка
И дымка спящих облаков,
А Новый Год весь в серпантине,
К нам в каждый дом войти готов.
СТИХИ К НОВОГОДНИМ МАСКАМ
П І В Н И К
Маю гребень! Маю шпорі!
Я закінчу усі спори.
Правду я завжди люблю,
А образі не терплю.
У курчат – трава, пшоно
Курки люблять їсть зерно.
Гарний я хазяїн!
Рота не роззявив!
КОРОВКА
Я счастливая корова,
Нахожусь зимой я дома,
Друг-хозяин корм припас,
Молоко даю для вас.
Из него творог и сливки,
Шоколадные начинки,
Шоколадки, сыр, кефир,
На себе держу я мир.
Торт не сделать без меня,
Наслаждаюсь вас кормя.
Мой сынок телёнок Боря,
Вас придёт поздравить вскоре.
Новый год! Новый год!
Время двигает вперёд!
С О Б А К А
Хай кажуть всі, що доленька собача,
Що я гарчу, як справжній пустобрех.
Господар – друг! – він знає мою вдачу,
Бо ворогів я розгоню усіх.
Омріяну ховаю я проблему,
Як відірватись, зникнути підчас,
А потім знов вернутися по сліду –
Лизнуть господаря й від радості скавчать.
О, Рік Новій! Приємна ця забава!
У місці кість, а мьяса не дають,
О, Рік Новий! Добру и праці Слава!
Усім гостям – собачий мій салют!
ЁЖИК
Защищает от зверья
Шуба острая моя.
Я ношу на ней еду,
И в избу свою кладу.
С Новым годом, детвора!
Танцевать давно пора!
Ї Ж А К
Захищають від звірини
Шубки гострої голчини.
Їжу я на ній несу,
Їжу добру запасу.
…З Святом я вітаю вас!
…Танцювати дітям час!
УТОЧКА
Ходит утка по болоту,
Вышла утка на работу:
Там комарик, там пиявка –
Всё сгодится для подарка.
У неё растут утята! –
Мама счастлива! Богата!
…Нет счастливее утят!
С мамой жить они хотят!
Ходить качка по болоту,
Вийшла качка на роботу:
Ось комарик, – сині крильця.
…Для даруночка згодиться.
Качку-маму ждуть качата,
Мама дітками багата.
…Каченята лапки мочать,
Жити с матінкою хочуть.
Кличе Новій рік Оринка,
Щоб прийшла до нас ялинка,
Дід мороз ї Снігуронька,
З ним новенька шубонька.
Подарунки ї цукерки
Під ялинку кладуть діткам.
А ялинка все ховає.
…В свято двері відчиняє.
Дерев всі в блискавках накидки,
Немов би шати із парчі,
Скрізь візерунки із сніжинок,
І маскарадні скрізь плащі.
М’якенька снігова перинка
Й хмаринок легких сизий дим.
…Новенький рік із серпантином
Зайти готовий в кожний дім.
Новій рік! – Подаруйте дарунок!
З снігу, сонця, й блискучих зорин,
Положить і промінчик в пакунок,
Щоб до гарних рік вів перемін.
Щоб було нам солодко ї тепло,
Щоб хліб-сіль назавжди на столах,
Щоб родині служили ми вірно,
Та усмішки не згасли в вустах!
О, эта тёплая постель!
О, эта бархатная нега!
Когда за окнами метель
Из ветра, холода, и снега.
Шуршит в саду кленовый лист,
Летит он, растопырив пальцы.
И слышен ветра стон и свист.
…Бродяги! – вечного скитальца.
ЗАМЕТІЛЬ
І шерхотить засохлий лист,
Летить він – розщіпірив пальці;
Я чую вітру стогін й свист – гульвіси,
Вічного скитальця.
Навкруг гуляє заметіль,
Лягла пухнаста ковдра снігу.
…А я лежу, пухка постіль.
Тепла я поважаю нігу.
Свежий ветер будто лимонад!
День морозный пахнет сеном пряным!
У природы праздничный наряд.
У людей – бесплатные румяна.
Свежестью пьянящая зима
В платье белом, будто бы невеста,
Хрупкими снежинками звеня,
Всё вокруг начистила до блеска.
Свіжий вітер, мовби лимонад!
День морозний пахне сіном тьмяним!
У природи вихідний наряд,
Безкоштовні у людей рум,яна.
Свіжістю п’янить усіх зима,
В платті, ніби наречена, білім;
Пурхає сніжинками в гілля.
…Розстилає по доріжці килим.
В МЕТЕЛЬ
О, эта тёплая постель!
О, эта бархатная нега!
Когда за окнами метель
Из ветра, холода, и снега.
Шуршит в саду кленовый лист,
Летит он, растопырив пальцы.
И слышен ветра стон и свист.
…Бродяги! – вечного скитальца.
ЗАМЕТІЛЬ
І шерхотить засохлий лист,
Летить він – розщіпірив пальці;
Я чую вітру стогін й свист – гульвіси,
Вічного скитальця.
Навкруг гуляє заметіль,
Лягла пухнаста ковдра снігу.
…А я лежу, пухка постіль.
Тепла я поважаю нігу.
Какое белое молчанье
Зима торжественно хранит!
Одета в лунное сиянье
Безмолвная Россия – спит.
А ночь таинственно и тихо
Течёт свозь пальцы бытия.
…Зима! – искуссная ткачиха!
…Нарядна Родина моя!
Урочисто зима зберігає
Сніжно-біле пухнасте мовчання,
В сяйво місячне простір вдягає,
Перед тихим яскравим світанням.
Ніч в таємних іскристих скрижалях
Протікає скрізь пальці буття,
А матуся Зима мовби ткаля,
Новий день наряджає в життя.
Источник
