Как оно дочь на украинском языке? Заходите, изучайте перевод слова дочь и добавьте их в свои карточки. Fiszkoteka, проверенный портал словарь русский — украинский!
Перевод: с русского на украинский
-
1 доченька
уменьш.
до́нечка, до́чечка, до́ненька, до́ня, до́нька, до́ця
Русско-украинский словарь > доченька
См. также в других словарях:
-
Доченька — Жанр Семейная драма Режиссёр Александр Бланк Авт … Википедия
-
доченька — дочь, дочурочка, дочурка, дочка, дочушка, дочечка Словарь русских синонимов. доченька сущ., кол во синонимов: 7 • дочечка (6) • … Словарь синонимов
-
ДОЧЕНЬКА — ДОЧЕНЬКА, доченьки, жен. (разг.). ласк. к дочь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
-
доченька — ДОЧКА, и, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
-
ДОЧЕНЬКА — «ДОЧЕНЬКА», СССР, ЭКРАН (ОСТАНКИНО), 1987, цв. Телефильм, социально психологическая драма. Главу семьи Ипатовых, занимавшего высокийпост, сняли с работы за финансовые нарушения. Герой решает пойти рядовым рабочим на завод, где когда то начинал… … Энциклопедия кино
-
Доченька — I ж. Употребляется как ласково фамильярное обращение к молодой или младшей по возрасту женщине. II ж. разг. 1. уменьш. к сущ. дочь 1., дочка 2. ласк. к сущ. дочь 1., дочка Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
-
Доченька — I ж. Употребляется как ласково фамильярное обращение к молодой или младшей по возрасту женщине. II ж. разг. 1. уменьш. к сущ. дочь 1., дочка 2. ласк. к сущ. дочь 1., дочка Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
-
доченька — доченька, доченьки, доченьки, доченек, доченьке, доченькам, доченьку, доченек, доченькой, доченькою, доченьками, доченьке, доченьках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
-
доченька — д оченька, и, род. п. мн. ч. нек … Русский орфографический словарь
-
доченька — (1 ж); мн. до/ченьки, Р. до/ченек … Орфографический словарь русского языка
-
доченька — и, ж. Зменш. до дочка … Український тлумачний словник
Книги
- Доченька Учимся любить дружить молиться, Каликинская Е.. Не секрет, что к православным детям их невоцерковлённые сверстники относятся порой иронично и даже недоброжелательно. Ребёнку, который ходит в храм, бывает сложнообрести среди них друзей,… Подробнее Купить за 382 руб
- Доченька. Десант своих не бросает, Олег Борисов. Все не так, как кажется. Забыты честь и совесть, деньги и корпоративные интересы сплелись в запутанный клубок, похоронив под собой правду о «несчастном случае» . Приятели превращаются во… Подробнее Купить за 163 руб
- Доченька. Десант своих не бросает, Олег Борисов. Все не так, как кажется. Забыты честь и совесть, деньги и корпоративные интересы сплелись в запутанный клубок, похоронив под собой правду о «несчастном случае» . Приятели превращаются во… Подробнее Купить за 110 руб
Другие книги по запросу «доченька» >>
Правильно
Донька, дочка — в українській мові вживаються обидва варіанти. Дочка – особа жіночої статі стосовно своїх батьків. Донька – те саме, що й дочка, але вживається тільки в розмовному стилі.
Дочка як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.
У його дочки золоті руки.
Годуй сина для себе, а доньку для людей.
У матері дві доньки, а третій син.
1. 
дочка
Його старша дочка заміжня.
З того лишень, що мати гарна, не слідує, що гарною буде й її дочка.
А Юлія — чия дочка?
Етимологія[ред. | ред. код]
Українське «дочка» походить через дав.-рус. дъчи (род. відм. дъчере) від прасл. *dъkti (род. відм. *dъktere). Слов’янські слова зі значенням «дочка» є споріднені з лит. dukra, нім. Tochter, нід. dochter, дан. datter, швед. dotter, англ. daughter, тадж. духтари, перс. دختر, «духтар». Праіндоєвропейську форму реконструюють як *dhughəter; можливо, воно пов’язане з коренем *dheugh («доїти») — тобто, «та, що доїть» (пор. дав.-інд. duhita — «дочка» і duh — «доїти»), але питання залишається остаточно не з’ясованим[3].
У давньоруській мові дъчи (як і праслов’янське *dъkti) відмінювалося аналогічно мати (*mati): дъчи, дъчере, дъчери, дъчерь, дъчерью, дъчере, називний відмінок множини дъчери тощо. Українська форма з прикінцевим «-ка» виникла як зменшена до дъчи (*дъчка), і стала відмінюватися як іменник І відміни. Так само змінилася форма слова і парадигма відмінювання в польській мові: праслов. *dъkti > ст.-пол. cora > ст.-пол. córa > córa + -ka > пол. córka.
Варіант «донька» з’явився внаслідок сприйняття кореневого «-ч» як зменшувального суфікса із заміною його на інший зменшувальний суфікс «-н».
Доданням приставки *pa- до *dъkti утворене слово, що позначає нерідну дочку — «падчерка» («падчірка»).
Украинский язык тема — семья. Родственники на украинском.
| № | Список слов о семье на украинском языке |
|---|---|
| 1 | сім’я |
| 2 | мати |
| 3 | батько |
| 4 | батьки |
| 5 | син |
| 6 | дочка |
| 7 | діти |
| 8 | сестра |
| 9 | брат |
| 10 | бабуся |
| 11 | дід |
| 12 | дідусь і бабуся |
| 13 | прабабуся |
| 14 | прадід |
| 15 | онук |
| 16 | внучка |
| 17 | тітка |
| 18 | дядько |
| 19 | племінниця |
| 20 | племінник |
| 21 | двоюрідний брат |
Споріднені терміни[ред. | ред. код]
- Хрещена дочка — похресниця, хрещениця, особа жіночої статі стосовно своїх хрещених батьків
- Названа дочка або прийомна дочка — дівчинка, яку взяли на виховання, прийняли за свою дочку, удочерили; приймачка
- Молочна дочка — особа жіночої статі, вигодована у дитинстві чужою жінкою (молочною матір’ю), стосовно неї
У культурі[ред. | ред. код]
- Іфігенія
- Електра — дочка Агамемнона й Клітемнестри, що помстилася своїй матері за вбивство батька
Інше[ред. | ред. код]
- Дочірнє підприємство — суб’єкт господарювання
- Слово «філія», яким називають відокремлений підрозділ юридичної особи, походить від лат. filia — «дочка»
Посилання[ред. | ред. код]
- Доня, донька // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 372. — 1000 екз.
- Дочка // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин та інш. — Т. 1: А — М. — Київ: «Наукова думка», 1977. — С. 323.
- Терміни генеалогії.
- Ступені спорідненості і ступеня властивості[недоступне посилання з квітня 2019]
